Selfish Universe

Kora Rex

You can hide anything: Close your eyes Instead of facing fear But the Moon with a 1000 faces Will not disappear My memories turn into Their little curse I'm here just to remember That we live in... Selfish Universe! What? Whatever! Curse! Did you forget How I have followed you to Earth? Did you forget About your Selfish Universe? I am zero in the coordinate system I am changing my level Through the sands of time, Through the barely visible Layers I'm drifting My memories turn into Their little curse I'm here just to remember That we live in… Selfish Universe! What? Whatever! Curse! Did you forget How I have followed you to Earth? Did you forget About your Selfish Universe? Spread the tentacles! Spread the tentacles! In science we do not trust! Spread the tentacles! Spread the tentacles! Invaders from the stars! I'm falling down the web Through the portal To the Solar neighbourhood And I'm going to teleport All my dimensions My memories turn into Their little curse I'm here just to remember That we live in… Selfish Universe! What? Whatever! Curse! Did you forget How I have followed you to Earth? Did you forget About your Selfish Universe? In science we don't trust There is no chance to stop the stars There is no chance to avoid The overwhelming light YOU are the Portal! I am the Starfish in your hands! Too monsterous! Too gross! Let's travel back in Time! Time! Time! Time! Spin your little Little Little Little Earth Let's go back home! And break your watch! My little Selfish Universe...

2018-10-19 01:46:17

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10919

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

46

8

3457