Les leçons de vie
Octobre 2020 Comment vivons-nous en ces temps complexes ? Pourquoi, pourquoi sommes-nous aussi égoïstes ? Pourquoi notre société décline-t-elle lentement sans que la plupart le remarquent ? Tout allait plutôt bien en ce mois de mars. Les gens sortaient librement, faisaient la fête le soir. Les enfants et les jeunes allaient en cours, et les adultes partaient pour le travail. Mais tout allait bien n'est ce pas ? Oui, tout allait bien. Jusqu'à ce fameux jour. Vendredi 13 mars. Le jour où tout bascula sur notre planète. Le jour où tout changea, pour ne plus revenir à la normale.. Ce fût une vague de surprises, de peurs, de craintes qui s'abattit sur le monde. Une épidémie circulait, circule toujours. Ce virus se nommait Covid-19 ou Coronavirus à cause de sa forme de couronne. Une couronne..comme un roi qui défiait le monde entier. Écoles, lieux de travail clos, cours en ligne, travail à distance. Plus de contact extérieur. La nouvelle situation fit surgir des questionnements, de l'appréhension. Comment va être l'avenir ? Le doute. Allons-nous perdre des personnes chères ? Le temps passait et de plus en plus de crainte faisaient surface. L'économie s'effondrait, obligeant les patrons à licencier parfois leurs employés.. Se remettre en question. "En faisant ça, que pourrait-on déclencher ?" "Pourquoi en sommes-nous là ?" "Pourquoi les cas augmentent aussi rapidement ?" "Quelle sorte de personne sommes-nous ?" "Et est-ce que tout redeviendra comme avant ?" Une chose est certaine malheureusement Le Covid n'est pas seulement une épidémie mais aussi une leçon de vie. Shadows_of_soul, _18.10.20
2020-11-08 18:01:21
9
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Kotodama
@Luna Gerta Oui, espérons qu'il n'y aura pas d'autres catastrophes 👀
Відповісти
2020-11-08 18:24:43
1
Lyly
Oula... Le confinement total est quelque chose que j'ai énormément mal vécu niveau scolaire. Je haïssait vraiment les cours en ligne... Ça me mettait 120 fois plus la pression qu'un cours normal
Відповісти
2020-11-12 05:25:43
1
Kotodama
@ Lyly Ah d'accord, personnellement, j'ai bien aimé parce que je pouvais travailler à mon rythme 😅 Et il n'y avait pas de discipline à faire 😅
Відповісти
2020-11-12 05:27:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2320
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656