Шукаючи відповіді...
Ksenia Vinogradova
Шукаючи відповіді, ми забуваємо жити. Чому не можна просто жити? Без будь-якого сенсу. Чому це так важко? Ми люди, дивні Заплутуємо самі себе, а потім кричимо "Я в депресії" Ви взагалі знаєте, що таке депресія? Ви дійсно з нею стикалися? Коли кожний день ти прокидаєшся, і хочеш кричати... Кричати від болю, що не хочеш бачити цей світ. Все втрачає фарб. Нехтуєш своїм часом. І це не день не два... А воно продовжується тиждень за тижнем. Це страшно... Що людину ломає? Чому в неї настають ці сірі дні, які пронизують до болю?
2021-03-18 13:49:39
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ksenia Vinogradova
дякую😌
Відповісти
2021-03-18 15:25:27
1
Інші вірші поета
Задумайся... Навчись відчувати свою душу. 22 жовтня Не варто так багато думати...
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2926
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17090