Фарби
Солодким життя не буває завжди. На цукор і мед не подібне ні разу. Та стразами вічно воно Не блистить. Трепляєть все, та не зразу. Хорошого мало буває не раз, Й смуга чорніша за каву Перемальовує барви прекрас В однотонну тьму не цікаву. Закутане димом від сигарет Що віскі дешевим пропахло, Життя не буває солодким завжди Це видумка, це лиш казка. Буває, що тільки наладилось все, Як художник бере в руки пензля, Й малює все не так, як ти хотів В чорно-обілому тоні твій всесвіт. Та знати потрібно одне лиш, повір Не потрібно рук опускати. Чорно-білий твій світ- Це тільки ескіз, Й розмалюєш його лише з часом. Не все зразу, повір. Буває й таке, що хочеться вовком На місяць завити. Але не буває завжди тільки ніч Є й день кольоровий на світі.
2019-03-20 08:18:12
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4201
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4967