Океан

Tolik Kuzmyshyn

Жизнь-океан Ты в жизни- лодка Которая тихо плывет Но вот судьба, увы, воровка Не раз ветрами волны бьет. Хочет украсть твоё же счастье Твою любовь, твою мечту Готовит же тебе участье В шторм утонуть, Пойти ко дну. Но лодка плывет, Не сдаётся Ведь храбрый её капитан Он парус полностю откинул И волнам плывет на таран. Поднялся штиль Большие волны Которые не переплыть, Но лодка якорь не кидает, "Полный вперед", Кто-то кричит. И вот уже затихла буря, Прошла беда, всё хорошо И лодочка плывет упрямо Всем ураганам лишь на зло Сейчас скажу, что б понимали Ведь капитан- твоя душа Матросы- твои чувства, знаешь, А океаны- жизнь твоя

2018-10-21 05:12:31

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Mashka Zelenchuk

Дуже гарно😊👍

Відповісти

2018-10-21 11:46:55

Подобається

Tolik Kuzmyshyn

@Mashka Zelenchuk спасибі☺

Відповісти

2018-10-21 19:30:44

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12580

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

4012