Не сказочная сказка
Усталость. Сон пропал давно. Лишь мысли в голове горят. В глазах огонь, В глазах светло, Ну а в душе- лишь пустота. Когда-то там была страна, Страна мечтаний и надежд Но вот печаль, но вот беда, Её испортил человек. Там было очень хорошо, Чистое небо, без дождей. Там никогда не было тучь, Лишь ясный свет. Лишь белый день. Там музыка всегда была, Да без минорных, грустных нот, Там не было плохих минут, Одно веселье круглый год. Но вот однажды человек, Решил, что хорошо- нильзя И взял испортил этот мир, В котором была та страна. Он накидал туда камней Нагнал на небо чёрных тучь. А музыку всю превратил В сплошной минор. Настигла грусть. Мораль стиха тут такова: Не доверяйте всем вокруг. А то откроете им душу А вам туда просто насрут.
2018-11-10 09:27:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4656
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5001