Асоциопат
Мы кормим себя илюзиями, Не замечая вокруг, Что всё, к чему мы стремимся, Большой, тяжёлый недуг. Мы кормим себя обещаниями, Но ночью, И только к утру. С лучами первыми солнца Они уходят во мглу. Мы кормим себя ожиданиями, Что будет лучше вся жизнь. Но только приходит утро, И мысли улетают ввысь. Мы ищем похожие лица В очередной многолюдной толпе. Мы ищем, но ищем не искренно, В отчаяние и тоске. Забыв свое имя и голос, Закрыли все зеркала, Закрыли ради одного, Что б не видеть свои глаза. И в мире искать идеалы, Забывшие, кто мы есть. В толпе заблудились незнаной И идём туда, где нас нет
2019-03-18 05:44:11
6
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609