Осень
Осень. Пора романтики и кофе, Пора внезапностей и чувств. Когда листва в безумном вальсе Застеляет все вокруг. Когда по тёпленьким кафешкам Сидишь и смотриш сквозь окно, На капли, что так незаметно Ложатся прямо на стекло. Когда идешь по тротуарам, Нелепо приодевшы шарф, Идёшь себе, теье не важно Что случится через час. Идешь, в наушниках играет Любимый и спокойный трэк, Идешь в объятия к человеку, Забыв про всё, что ты хотел. И будь там холод или ливень, Туман и ветер не предел, Когда в объятиях любимых Не виден никакой предел
2018-11-02 08:11:56
9
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2208
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13513