Казки

Катерина Коваленко

Ти знаєш, люба, Я впав з дуба та вниз головою. Не здавалося тоді, що ти - моя згуба. А зараз я хворію тобою. Якщо ти - русалка, то я - нє дєльфін, Бо в нашій міфології вони живуть в різних акваторіях. Ти кажеш: Лет мі ін - Я думаю о категоріях.

2020-10-17 22:11:47

Інші вірші поета

Переосмислення Зустріч коло Кочубеївого дуба ... Знову

Інші поети

MARI

@marsikitsme

Ben Israe

@israe

White_Fox_

@White_Fox_

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6130

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2477