Казки
Катерина Коваленко
Ти знаєш, люба, Я впав з дуба та вниз головою. Не здавалося тоді, що ти - моя згуба. А зараз я хворію тобою. Якщо ти - русалка, то я - нє дєльфін, Бо в нашій міфології вони живуть в різних акваторіях. Ти кажеш: Лет мі ін - Я думаю о категоріях.
2020-10-17 22:11:47
7
0
Інші вірші поета
... ... ... Ви стрілися із ним через віки..
Інші поети
Аня
@Ann_000
Romalian
@Romalian
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2639
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5192