На морі

Катерина Коваленко

Хвиля накочує знову на камінь Він не забуде сказати: "Амінь!" Скільки ще листя згорить у щоденні? Які ви душі є: лунні чи денні? Як ти згориш: з ціллю чи навмання? Як ти помреш: уві сні чи з кохання? Море є домом для різних створінь Камні, на жаль, не снуть сновидінь Як ваші справи, пророки священні? Чи ви розплакались у каятті? Бог вже почув усі ваші благання? Чи ви молитиметесь знову до рання?

2023-03-10 13:36:45

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3661

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1403