На морі

Катерина Коваленко

Хвиля накочує знову на камінь Він не забуде сказати: "Амінь!" Скільки ще листя згорить у щоденні? Які ви душі є: лунні чи денні? Як ти згориш: з ціллю чи навмання? Як ти помреш: уві сні чи з кохання? Море є домом для різних створінь Камні, на жаль, не снуть сновидінь Як ваші справи, пророки священні? Чи ви розплакались у каятті? Бог вже почув усі ваші благання? Чи ви молитиметесь знову до рання?

2023-03-10 13:36:45

Інші вірші поета

11 Переосмислення Найкраще місце на Землі Акростихіс

Інші поети

Аня

@13AmYa05

Neha

@neha_09

tnhmlkk

@tnhmlkk

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2924

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5302