Зоопарки на гіпоталамусі

Катерина Коваленко

Мої тигри смугасті, Жирафи довношиї. Всякої масті Надихають на мрії. Тигри ікласті Можуть вас з'їсти, А жирафи смугасті - Травою запропонують заїсти. Та тигри трави не їдять. Чи накинуться вони на жирафів? І не гадай, плигнуть та поїдять, Бо сила б'є каліграфів.

2020-11-02 22:23:37

Інші вірші поета

Не сестрі Скажіть.. Ображенка ...

Інші поети

Orchid 99

@Orchid99

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Семіраміс

@stets

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

102

12073

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3444