Навіки
Богдан Жабінський
Я навіки буду тут, я застряг у прірві, моє життя це неймовірний сум, обірвались крила. Не бачу більше жодної доброї душі, мій зір ніби затьмарила бескінечна тінь, і в розпачі, печалі хочу віднайти себе, я не знаю скільки часу це займе. З холодних ніби крига губ з'явиться останній подих, моє тіло все чекає коли мене тут похоронять.
2023-01-07 23:28:41
1
0
Інші вірші поета
В темряві Люди - вогні Подаруй мені ніч Тіні
Інші поети
Victoria H
@gl9victoria
Ally San
@allysan1210
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9376
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3555