Навіки

Богдан Жабінський

Я навіки буду тут, я застряг у прірві, моє життя це неймовірний сум, обірвались крила. Не бачу більше жодної доброї душі, мій зір ніби затьмарила бескінечна тінь, і в розпачі, печалі хочу віднайти себе, я не знаю скільки часу це займе. З холодних ніби крига губ з'явиться останній подих, моє тіло все чекає коли мене тут похоронять.

2023-01-07 23:28:41

Інші вірші поета

Люди - вогні Зима В пеклі Тіні

Інші поети

Veronika Gold

@Goldenbum

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3226

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3124