Богдан Жабінський
@last_breath
Пишу сумні і депресивні вірші, це і є моє хобі.
Вірші Всі
Люди - вогні
Люди - вогні, але в одну мить усі згасли, темні силуети блукають у пошуках щастя. Хочут змити гріхи, моляться аби їх пробачили, хочуть стати невинними, але боже як же наївно. Душа на замок, самотність вірний товариш, якщо жити одному, душу не вкриєш чорними плямами. Почуття, емоції повільно вбивають, але з ними не забуваєш що ти людина яку ще не зламали.
5
2
144
Тіні
В моїй голові божевілля, я свою душу розірву на частини, прийму всю біль даровану світом, я стану іншим. В надії пізнати себе пройду через пекло, в пошуках істини буду триматися в тіні. В історії для мене відведено місце, і ніхто не помітить якщо я знику, веду свою гру непомітну для інших, головний герой що ховається в тінях.
6
0
160
Мої нерви у вогні
Мої нерви у вогні, їх загасить лише смерть. Нікому не вірю, але в тобі дещо є. Надворі один, ненавиджу весь світ, мої проблеми не стосуються нікого з них. І стільки пройшов в надії на щастя, крила за спиною стали чорними ніби сажа, наркотики у венах говорили, що все буде класно, але я отримав лише білі стіни в палаті. Нічого зайвого і все по місцях, але я загубився і розвів тут бардак, у моїй голові лише сум і печаль, я посилаю на фіг мораль. Визнаю помилки, якщо я провинився, хочу стати іншим, а не тим ким я став. Дим на балконі і я просто дивлюся як життя витікає, а я на місці стою, як тане сніг, як дерева цвітуть, і так рік за роком, а я так само стою, цигарку палю. Шукаю привід жити, за щось я чепляюся, що мене утримує хотів би дізнатися, хочу потонути в чиїхось очах, думки про суїцид розвіються в прах.
5
0
232