Мої нерви у вогні
Богдан Жабінський
Мої нерви у вогні, їх загасить лише смерть. Нікому не вірю, але в тобі дещо є. Надворі один, ненавиджу весь світ, мої проблеми не стосуються нікого з них. І стільки пройшов в надії на щастя, крила за спиною стали чорними ніби сажа, наркотики у венах говорили, що все буде класно, але я отримав лише білі стіни в палаті. Нічого зайвого і все по місцях, але я загубився і розвів тут бардак, у моїй голові лише сум і печаль, я посилаю на фіг мораль. Визнаю помилки, якщо я провинився, хочу стати іншим, а не тим ким я став. Дим на балконі і я просто дивлюся як життя витікає, а я на місці стою, як тане сніг, як дерева цвітуть, і так рік за роком, а я так само стою, цигарку палю. Шукаю привід жити, за щось я чепляюся, що мене утримує хотів би дізнатися, хочу потонути в чиїхось очах, думки про суїцид розвіються в прах.
2023-01-08 22:38:09
4
0
Інші вірші поета
Люди - вогні Зима В пеклі В темряві
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1803
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5039