Мої нерви у вогні
Мої нерви у вогні, їх загасить лише смерть. Нікому не вірю, але в тобі дещо є. Надворі один, ненавиджу весь світ, мої проблеми не стосуються нікого з них. І стільки пройшов в надії на щастя, крила за спиною стали чорними ніби сажа, наркотики у венах говорили, що все буде класно, але я отримав лише білі стіни в палаті. Нічого зайвого і все по місцях, але я загубився і розвів тут бардак, у моїй голові лише сум і печаль, я посилаю на фіг мораль. Визнаю помилки, якщо я провинився, хочу стати іншим, а не тим ким я став. Дим на балконі і я просто дивлюся як життя витікає, а я на місці стою, як тане сніг, як дерева цвітуть, і так рік за роком, а я так само стою, цигарку палю. Шукаю привід жити, за щось я чепляюся, що мене утримує хотів би дізнатися, хочу потонути в чиїхось очах, думки про суїцид розвіються в прах.
2023-01-08 22:38:09
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2421
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12985