A Butterfly's Silhouette
Floating around spontaneously Amongst the tide of the wind allowing it to sweep me to & fro whilst flapping my beautiful wings steadily not knowing where next I might go once in awhile I can sense an existing trust of the stompers as if certain one's have special markings just like me a replica of my own silhouette peaceful & graceful in movement I feel that same projection of love as I do when nestling a newly found flower I sense good intentions but I also know how unique & special I am & that not everyone deserves to get close to me so once in a very great while I choose one random stomper with a pure heart to go up to a perch on for just a very brief moment to share my affection & to remind them of their strengths & what changes they go through can help them to grow to after all I'm just a capatiller with a butterfly's silhouette
2018-05-08 04:10:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2536
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5234