Моя Україна
Olena Кim
Мені так самотньо у чужій країні, Ніби все знайоме,але краще в Україні. Я прошу почуй,Боже молитви! Не губи життя,роки наші золоті. Я так хочу додому, Цього не змінити. ДНК в моїй крові-українські діти. Потерпи рідненька,моя Україно. Ти підняла нас,ми тебе піднімем, Ту любов,що нам дала Ми тебе зігрієм. Вір нам! Боряться за тебе-доньки і сини, Поки нечисть,що у владі ділять хабарі Набивають #ука свої гаманці. Небайдужість нації,дух свободи в ділі. Це етап фільтрації,сльози на могилі. Я не люблю спойлери, Тут все очевидно! Ви "освобождалі нас", Але ВИЗВОЛИЛИ ми вас. Пам'ятай! Якщо прийшов зі зброєю, Ти нам не товариш В єдності вся наша сила, В українську землю ляжеш. Перемога у думках,в кожного у снах, В молодих роках,ми боремося за правду І такий в нас шлях.
2023-02-21 16:09:00
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Olena Кim
дякую.
Відповісти
2023-02-21 17:21:56
Подобається
Інші вірші поета
Не обіцяй Ми Душа... Київ за три дні
Інші поети
СКАЗОЧНИЦА
@skathochnitsa
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9496
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2671