дитинча
Я не писала в нотатки місяці три. Ох,незбагненні ці мрійники. І на зірки не дивилась місяці три, Знову емоції пожирають холодні,як ті вітри. Знову версія дитяча моя, Дивиться на дорослу мене і не розуміє хто я. Ох,як мені шкода тебе дитинча, Пробач,що часом така я слабка. Я сильна для всіх та для себе я псих. Я плачу,кричу,задихаюсь,тремчу. Чи травми ці всі моя заслуга? Не думаю так,та серед нормальних я просто приблуда. Я втікаю часом від цього в стан алкогольний, Та чи на довго цей стан підконтрольний. Спочатку говорю,потім сміюся,танцюю. Здавалося б,що справжня,жива, Але всередині сама себе я лупцюю. Моя маленька я, Вибач мене,що спіткає тебе нелегке життя. Я намагаюся бути для тебе щитом, Та в голові моїй вічний дурдом…
2025-05-03 19:11:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5605
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1224