дитинча
Я не писала в нотатки місяці три. Ох,незбагненні ці мрійники. І на зірки не дивилась місяці три, Знову емоції пожирають холодні,як ті вітри. Знову версія дитяча моя, Дивиться на дорослу мене і не розуміє хто я. Ох,як мені шкода тебе дитинча, Пробач,що часом така я слабка. Я сильна для всіх та для себе я псих. Я плачу,кричу,задихаюсь,тремчу. Чи травми ці всі моя заслуга? Не думаю так,та серед нормальних я просто приблуда. Я втікаю часом від цього в стан алкогольний, Та чи на довго цей стан підконтрольний. Спочатку говорю,потім сміюся,танцюю. Здавалося б,що справжня,жива, Але всередині сама себе я лупцюю. Моя маленька я, Вибач мене,що спіткає тебе нелегке життя. Я намагаюся бути для тебе щитом, Та в голові моїй вічний дурдом…
2025-05-03 19:11:29
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2688
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3211