Thoughts number two
Leqaa Ibrahim
"غيوم مبعثره " -تُظلل الرُّؤْيَةُ عَنْ عَيْنَاي .. -تُخرج شعاعاً مِن الضَّوْء إلَى قَلْبِي .. -أبتسم فتوهج فرحاً .. -ضاق فَبَكَى حزناً.. -شكوت همى لِصَاحِب هَمِّي فَأَزَالَ هَذَا الْهَمِّ عَنِّي .. -تحدثنا فهدئني .. -ترقرقت فِي عَيْنِي الْعَبَرَات.. -بكيت فَأَزَال دمعي.. -مرضت فَدَاوَى جراحي.. -سهرنا فَكَمْ مِنْ ضحكات أسعدتني.. -وكم مِن ليالٍ أَسْعِدْنِي وُجُودِه بها..  -دعوا قُلُوبِكُم تنبض..!  -قربوا إلَيْهَا شُعَاع الضَّوْء.. " مَنْ قَالَ إنْ شَغَف الْبِدَايَات يَزُول فَهُوَ لَمْ يُجَرَّبْ شَوْقٌ الِاسْتِمْرَار " LEQAA İBRAHİM.
2020-07-26 02:38:49
17
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Leqaa Ibrahim
@karim Gamal شكراً 🥺🖤
Відповісти
2020-07-26 23:53:34
Подобається
تَسْنِيم
فيه عظمة وجمدان كده❤😭!
Відповісти
2020-07-26 23:56:20
Подобається
Leqaa Ibrahim
@تَسْنِيم في ناس تفرح القلب كده🥺💙💙💙
Відповісти
2020-07-26 23:56:59
1
Інші вірші поета
Thoughts "7" Thoughts"17" Thoughts"12" Thoughts number FOUR
Інші поети
Rúben Magalhães
@RuMagalhaes
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2086
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11552