Ну чому?

леся маркiв

(18+)
Боже, ну чому на світі, Тому що створив Ти. Люди всі що тут живуть, Настільки заздрісні і злі, Настільки злобні й гордовиті. Боже, ну чому на світі, Тому що створив Ти. Не може бути крапельки добра, Щоб ми всі були, Настільки люблячі і добрі, Настільки лагідні і щедрі. Але у цьому світі нашому, Це аж ніяк є неможливо. Бо нависло над нами, Всесильне і могутнє зло. І все це через того, Що перше зло вчинив, Він проти Тебе Господи, Отче Наш Небесний. І він панує нашим світом, Що світ наш зробився злий. Та все ж здаватися, Не повинні ми в цей час. Надіятись на краще мусим, І вірити в добро повинні. Бо в народі є повір'я, "Добро завжди перемагає зло". Ми станем як та скеля, Ми станем нездоланні, Перед найлютішим злом, Непереможні будьмо всі разом. І буде вести ми війну, Хоч й вічною вона буде, Та все ж Добра зі Злом. І хоч ми будемо мати втрати, Та все ж досягнемо мети, І переможем люте зло. А Бог нам в цьому допоможе, Хоча і так далеко Він, Від наших душ, сердець, і дум.

2021-09-22 12:42:13

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Green Cherry

Стихотворение отличное, хоть без вопросов я и не остался.

Відповісти

2021-09-22 14:00:37

Подобається

Green Cherry

Может, вопрос адресован не туда?

Відповісти

2021-09-22 14:14:40

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1526

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2416