Знову йде війна
(18+)
В нас в Україні знову йде війна, Й ніхто не відає коли ж закінчиться вона. І люди всі в тривозі й невідомості, І паніку посіюють навколо нас, Наші вороги закляті, Що крові і землі нашої хочуть. Та знайте вороги, Вам Україну не здобути, Її ви не поклали на коліна. Вона незламна й незборима, Україна вам прокляті вороги не по зубах. Її сини і воїни завзяті, Підуть в запеклий і звитяжний бій. І хоч боїв тих наша ненька Україна, Бачила вже вдосталь на усі віки. Й своїх синів поховано багато, Та ворогові не здамося ми повік. Ми будемо битись до загину, Й слава про звитяжних воїнів, Буде до віку поміж нас. Бо Україна була є і буде, Вільна, сильна й незборима. Слава Україні!  Героям Слава!
2022-02-27 16:19:09
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1702
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12169