Знову йде війна
(18+)
В нас в Україні знову йде війна, Й ніхто не відає коли ж закінчиться вона. І люди всі в тривозі й невідомості, І паніку посіюють навколо нас, Наші вороги закляті, Що крові і землі нашої хочуть. Та знайте вороги, Вам Україну не здобути, Її ви не поклали на коліна. Вона незламна й незборима, Україна вам прокляті вороги не по зубах. Її сини і воїни завзяті, Підуть в запеклий і звитяжний бій. І хоч боїв тих наша ненька Україна, Бачила вже вдосталь на усі віки. Й своїх синів поховано багато, Та ворогові не здамося ми повік. Ми будемо битись до загину, Й слава про звитяжних воїнів, Буде до віку поміж нас. Бо Україна була є і буде, Вільна, сильна й незборима. Слава Україні!  Героям Слава!
2022-02-27 16:19:09
2
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2423
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4954