Мої надії
(18+)
Мої надії на кохання Згоріли у пекельному вогні Моєї злості і ворожості До всього світу цього Мої надії на любов Розтанули як айзберг в океані Моєї замкнутості серця і душі До всіх тих почуттів І не дізнатись вже мені Як це кохати до нестями Аж щоб до втрати подиху Від тої палкої любові І не пізнати вже мені Як бути це коханою Аж щоб до мурах на шкірі Від тих безмежних почуттів І я замкнулась у собі Від цього всього світу Я заховалася у кокон Від всіх тих почуттів Обійми, ніжність і любов Для мене як проказа Всі прояви кохання Для мене як чума І ненавиджу я себе За боягузтво почуттів І злюсь на себе я За страх перед любов'ю Бо я могла би покохати І бути я коханою могла б Для цього лиш одне потрібно Тільки одна єдина дія Й більш нічого вже не треба Для краси й кохання Відкрити своє серце й душу Впустити в себе Ті щирі ніжні почуття Дозволити любові  серце своє Наповнити його аж до країв Підпустити до душі своєї Нестримне й вічне почуття Кохання якому є ім'я
2021-06-03 16:33:04
6
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1272
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4954