Мої надії

леся маркiв

(18+)
Мої надії на кохання Згоріли у пекельному вогні Моєї злості і ворожості До всього світу цього Мої надії на любов Розтанули як айзберг в океані Моєї замкнутості серця і душі До всіх тих почуттів І не дізнатись вже мені Як це кохати до нестями Аж щоб до втрати подиху Від тої палкої любові І не пізнати вже мені Як бути це коханою Аж щоб до мурах на шкірі Від тих безмежних почуттів І я замкнулась у собі Від цього всього світу Я заховалася у кокон Від всіх тих почуттів Обійми, ніжність і любов Для мене як проказа Всі прояви кохання Для мене як чума І ненавиджу я себе За боягузтво почуттів І злюсь на себе я За страх перед любов'ю Бо я могла би покохати І бути я коханою могла б Для цього лиш одне потрібно Тільки одна єдина дія Й більш нічого вже не треба Для краси й кохання Відкрити своє серце й душу Впустити в себе Ті щирі ніжні почуття Дозволити любові серце своє Наповнити його аж до країв Підпустити до душі своєї Нестримне й вічне почуття Кохання якому є ім'я

2021-06-03 16:33:04

Інші вірші поета

Мене вже не спасти Україно! Осінь Кохання

Інші поети

_.scorpion._

@x_scorpio_x

Napsugar_Official

@Napsugar_Official

Інга

@troubled_soul

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16501

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5588