Прости нам Господи
(18+)
Прости нам Господи за все, Бо ми є грішні люди, Прости нас Господи за всі гріхи, Бо ми спокушені є злом. Ми знаємо що вже приречені, На тяжкі муки і страждання, Ми знаємо що жде нас покарання, І вже нікому не спастись. Та все ж надіємося на спасіння, Та все ж ми сподіваємся на ласку, На милість Божу і любов. Ми маєм ту безмежну віру, Що в світі нашім і в людей, Ще досі є безкрайня доброта, Ще досі є смирення та любов. Усе можливе є у Бога, Усе змінити можна з Ним, Все зло перетворити у добро, Всю лють зробить любов'ю. Ми можем жити в мирі, Ми можем існувати у добрі, Лиш цього треба прагнути, Лиш цього треба захотіти, Один суттєвий діалог для світу, Одна конкретная розмова для людей, Щоб став порядок, мир і спокій, Щоб стало добре й любо жить. У нас війна, голод і розруха, І все це ми самі зробили із собою, Бо ми не вмієм жити в мирі, Бо ми не знаєм що таке любов. Ми всі забулись у проблемах, Ми всі забулись у земному блазі, І відреклися всі від Бога, І всі забули ми Його. Та Він нас дуже любить, Й бажає нам лише добра, Та Він за все прощає нас, І посилає ласку з неба. Тому повинні ми вірити у Бога, Тому ми мусимо любить Його, Бо є у нас надія на добро, Бо є у нас ще сподівання, На мир і спокій в світі. Прости нас Господи за віру, Що вона така мізерна, Прости нас і навчи любити, Щоб жили ми в добрі, Щоб жили ми з Тобою. І вже ніколи щоб не було спокуси, Зійти із праведного шляху доброти, І вже ніколи щоб не було бажання, Зійти із шляху безмежної любові.
Прости нам Господи за все, Бо ми є грішні люди, Прости нас Господи за всі гріхи, Бо ми спокушені є злом. Ми знаємо що вже приречені, На тяжкі муки і страждання, Ми знаємо що жде нас покарання, І вже нікому не спастись. Та все ж надіємося на спасіння, Та все ж ми сподіваємся на ласку, На милість Божу і любов. Ми маєм ту безмежну віру, Що в світі нашім і в людей, Ще досі є безкрайня доброта, Ще досі є смирення та любов. Усе можливе є у Бога, Усе змінити можна з Ним, Все зло перетворити у добро, Всю лють зробить любов'ю. Ми можем жити в мирі, Ми можем існувати у добрі, Лиш цього треба прагнути, Лиш цього треба захотіти, Один суттєвий діалог для світу, Одна конкретная розмова для людей, Щоб став порядок, мир і спокій, Щоб стало добре й любо жить. У нас війна, голод і розруха, І все це ми самі зробили із собою, Бо ми не вмієм жити в мирі, Бо ми не знаєм що таке любов. Ми всі забулись у проблемах, Ми всі забулись у земному блазі, І відреклися всі від Бога, І всі забули ми Його. Та Він нас дуже любить, Й бажає нам лише добра, Та Він за все прощає нас, І посилає ласку з неба. Тому повинні ми вірити у Бога, Тому ми мусимо любить Його, Бо є у нас надія на добро, Бо є у нас ще сподівання, На мир і спокій в світі. Прости нас Господи за віру, Що вона така мізерна, Прости нас і навчи любити, Щоб жили ми в добрі, Щоб жили ми з Тобою. І вже ніколи щоб не було спокуси, Зійти із праведного шляху доброти, І вже ніколи щоб не було бажання, Зійти із шляху безмежної любові.
2021-05-13 11:05:59
2
0