У теплі твоїх рук
(18+)
У теплі твоїх рук, Відчувається спокій, Наче перед каміном, В день дощовий. У теплі твоїх рук, Відчувається жар твого серця, Наче полум'я сонця, В день зимовий. У теплі твоїх рук, Я таю як лід, Наче вершкове морозиво, У спекотний день літа. У теплі твоїх рук, Моя крига розтала, І щезла назавжди. Тож не можу я більше, Поруч бути з тобою. Не можу я більше, Відчувати жар твоїх рук. Відпусти і забуть, Про мене таку одиноку. Не можу я більше, Бути з тобою одна, У твоєму полоні. Хочу я бути холодна, Як лід і скрижаль, У зимову стужу. Хочу я бути холодна, Бо родилась зимою, В лютий місяць цієї пори. Тож прощай і прости, Я втікаю від тебе, Всвою рідну стихію, В морози і сніги. Там я буду сама, Може щаслива, А може сумна. Там я буду собою, Може нормальна, А може вар'ятська. Та мені все одно, Буде там на краю, Всього білого світу. Та мені вже всерівно, Буде там за триморем, Всього білого світу. Там я буду і хочу, Бути лиш тільки сама.
2021-09-22 10:56:27
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5921
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2940