Господи за що Ти так зі мною
(18+)
Господи за що Ти так зі мною, Навіщо, за які провини, Ти дав мені такую доленьку гіркую. За те що прокляла, Я друга й ворога свого. Якого достеменно я й не знала, Й не відала я геть нічого. Тоді хай буде так за волею твоєю, Я знаю я це заслужила Та я одного лиш не знаю, Чи є ще щось чого не знаю, То покажи мені за що, Хіба не бачиш як я тут страждаю. Господи прости мені за все, За всі мої провини і гріхи, Що їх я наробила і нароблю ще. Я ж не можу інакше так жить, Як бажаєш ти людям усім на планеті. Я боюся суспільства цього, Бо воно мене ранить й вбиває Я противлюсь йому й злюся на нього. Виливаю всю злобу і лють, Я на тих хто ні в чому не винний. І хоч я розумію, що це не правильно усе, Та я нічого з цим не вдію. І як би не старалась, Щось змінити у собі, Своєї злої сутності, Я вже ніколи не зміню. Навіки вкарбувалася вона в мені, Її не вирвати із мене, Хіба що із душею витягнути можна. Та я тоді помру, я зникну, Хоч це можливо і на краще буде, Для усіх хто є близьким мені. Не буде вже того зла мого, А буде лиш добро на білім світі.
2021-03-13 17:28:17
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2122