Господи за що Ти так зі мною
(18+)
Господи за що Ти так зі мною, Навіщо, за які провини, Ти дав мені такую доленьку гіркую. За те що прокляла, Я друга й ворога свого. Якого достеменно я й не знала, Й не відала я геть нічого. Тоді хай буде так за волею твоєю, Я знаю я це заслужила Та я одного лиш не знаю, Чи є ще щось чого не знаю, То покажи мені за що, Хіба не бачиш як я тут страждаю. Господи прости мені за все, За всі мої провини і гріхи, Що їх я наробила і нароблю ще. Я ж не можу інакше так жить, Як бажаєш ти людям усім на планеті. Я боюся суспільства цього, Бо воно мене ранить й вбиває Я противлюсь йому й злюся на нього. Виливаю всю злобу і лють, Я на тих хто ні в чому не винний. І хоч я розумію, що це не правильно усе, Та я нічого з цим не вдію. І як би не старалась, Щось змінити у собі, Своєї злої сутності, Я вже ніколи не зміню. Навіки вкарбувалася вона в мені, Її не вирвати із мене, Хіба що із душею витягнути можна. Та я тоді помру, я зникну, Хоч це можливо і на краще буде, Для усіх хто є близьким мені. Не буде вже того зла мого, А буде лиш добро на білім світі.
2021-03-13 17:28:17
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2188
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1553