Трэцi дзень...
Ольга)))
(18+)
Трэцi дзень у горадзе гул стаiць, Так гудуць толькi нервы i жылы, Ды i злосць не схаваць, не у́таiць, Галасы палажыушы у́ магiлы. Трэцi дзень у горадзе люд стаiць, У чырвоным i белым адзеннi... А за кратамi хочацца дыхаць i пiць, I сваё захаваць сумленне. Трэцi дзень у горадзе боль стаiць, Ён у сэрцах, а кветкi у́ руках, Калыханкай-малiтваю бога прасiць, Каб спынiу́ гэты жудасны жах. Трэцi дзень у горадзе гул стаiць, Больш няма цiшынi i спакою, Дзяу́чаты, як кветкi, iм хочацца жыць, Ды кахаць. Як i нам з табою...
2020-08-14 18:52:09
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Дарья Царёва ( Т.О.К)
@Ольга))) Жаль, я потокейному не в ладатях(!!!
Відповісти
2020-08-27 18:34:31
Подобається
Ольга)))
@Boanerge жыве вечна! Дзякуй!!!
Відповісти
2020-11-16 07:10:44
Подобається
Ольга)))
спасибо за это огромное. Сейчас каждый ждёт какого-то своего счастья, пусть и разного и по-разному.
Відповісти
2020-11-17 18:49:24
Подобається
Інші вірші поета
З болем у сэрцы.
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Ms. Nothing
@ms_nothing
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4991