Персональная пытка...
Лика Вершинина
Я тебя своей любовью окружала, И бесконечно дарила я своё тепло. Горячо тебя я обожала, А ты моё сердце разбил, как стекло. Я всю себя тебе дарила. Любовь всю без остатка. Я так сильно тебя любила. Любовью нежной, сладкой. Я верила, что меня ты любишь. Я верила, что лишь меня боготворил, Что только ты со мною будешь, А ты предал...Мне изменил. В таком нет тебе прощения. Я не смогу тебя простить. Ничего не хочу. Не любви...ни общения. Я научусь тебя не любить. Я сама в себе любовь сломаю. Снова и снова больные попытки. Я сама себя теперь убиваю. Персональная моя это пытка. Не надо! Не стоит ! С тобой я не буду! Не надо! Не стоит! Не жди ! Я обещаю, что тебя позабуду! Я прошу тебя, уходи!
2023-11-11 19:14:08
4
0
Інші вірші поета
Ты...
Інші поети
Nge Lay
@nge_lay_yhs4
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1741
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437