вона.

Ліля Галка

все, що вона мала, вона робила вночі вона багато пила, гуляла і спала день у неї починався пізно, ніч починалася рано вона читала розумні книжки, говорила на тему філософії, політики і сексу тобто, вміла підтримати всяку розмову, якби того захотіла ⠀ вона пила якісний алкоголь інколи курила багато гуляла і мало впринципі із ким розмовляла вона не відчувала відрази і не відчувала смаку окрім алкоголю, хіба, і кави вона навіть перестала писати вірші бо якось їй сказали: а хто зараз читає ті вірші? ⠀ вона читала вибирала нові збірки в магазині старих речей перебирала сторінки і шукала своїх там людей зачитувалася, загинала кутки і клала у кишеню куртки ⠀ вона гуляла вулицями і думала, де є і хто це, хто був би з нею може ця дівчина із коротким волоссям? чи хлопець, який вийшов з борделю? ⠀ коли я її зустріла, і всі зустрічі потому у неї були очі сумні невимовно і я ладна була в них втопитися дістатися долу аби лиш дізнатися чому там стільки болю чому вона ніколи не буває вдома і так гірко плаче зранку коли на світанку думає, що її ніхто не чує

2020-05-07 15:08:07

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12035

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2100