дівчині.
як же тебе не вистачає зранку саме зранку, а не в ночі чи ввечері всі знають, що найхолодніше перед світанком і я прокидаюся щоночі о четвертій і дихаю ще в темряві у цей час я почуваюся в усьому винна наче вже знаю скільки вільного повітря між нами пропадає марно а в нього можна вмістити і слова, і карму не забувай прошу мене і не чекай мене даремно я буду поруч і ніколи не буду тепла я вогонь, що ніяк не знайде свого вектора сходить роса на вулицях з мого вікна тихо чекає, коли сонце візьме верхи і вийде за обрію, вийде тепер і буде схід, і за годину стане тепло опісля четверної я зачиняю серце, як зачиняю браму засинаю знову, наче випадково забуваю що зранку, я знову тебе не відчуватиму саме тоді тебе не вистачає терпко саме тоді тебе не вистачає саме тоді і саме тебе
2020-05-07 15:07:17
2
0
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3603
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1116