дівчині.

Ліля Галка

як же тебе не вистачає зранку саме зранку, а не в ночі чи ввечері всі знають, що найхолодніше перед світанком і я прокидаюся щоночі о четвертій і дихаю ще в темряві у цей час я почуваюся в усьому винна наче вже знаю скільки вільного повітря між нами пропадає марно а в нього можна вмістити і слова, і карму не забувай прошу мене і не чекай мене даремно я буду поруч і ніколи не буду тепла я вогонь, що ніяк не знайде свого вектора сходить роса на вулицях з мого вікна тихо чекає, коли сонце візьме верхи і вийде за обрію, вийде тепер і буде схід, і за годину стане тепло опісля четверної я зачиняю серце, як зачиняю браму засинаю знову, наче випадково забуваю що зранку, я знову тебе не відчуватиму саме тоді тебе не вистачає терпко саме тоді тебе не вистачає саме тоді і саме тебе

2020-05-07 15:07:17

Інші вірші поета

маніфест свободи. нове. не прийнята. свободи.

Інші поети

Lil' sunshine

@Chara1707

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

@purple_16

Zay

@Zay_306

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15783

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4806