Порожні
Лілія Гулик
Що тобі треба для самотності? Може трохи безсоромності Цілісної жіночності Легкості Ми так боїмося дійсності Однак в реаліях сучасності Звичайної практичності Ми пусті Порожні Порожні люди, сильні особистості З послідовністю без духовності З трагічністю вічності Нам треба більше людяності Менше акцентів на зовнішності Пильності за грішністю В духовності простій
2022-10-24 17:28:34
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
чудово висловлену слова правди, котрій не ховаються між рядками. Та на жаль не всі їх почують, а можливо ті хто почують пропустять крізь вуха чи не звернуть увагу...
Відповісти
2022-10-24 18:29:00
1
Лілія Гулик
Це не так важливо, головне що я їх висловила
Відповісти
2022-10-24 19:59:33
Подобається
Vivian Rose
Сильно і красиво 🔥💙
Відповісти
2022-11-12 19:07:50
Подобається
Інші вірші поета
Не давайте порожніх обіцянок Я можу Якщо колись Надія є
Інші поети
Anna Tykholiz
@westofcoast
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2804
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6330