Її немає

Лілія Гулик

Не кажи мені про любов, Її немає А я ... Така романтична, плакатиму знов, Ну, ти ж знаєш! Мені не треба формальних доказів твоєї любові Хоча, ні! Якщо хочеш, подаруй мені квіти, тільки живі Всі зрізані букети якість сумні Це може бути кактус чи інший суккулент, Ну правда! В мене виживають лиш вони та орхідеї, але то так, дивний момент. Вода, їм потрібна вода І я наче це знаю, просто якось забуваю. Знаєш, Тільки про тебе я все завжди пам'ятаю. Сподіваюсь, нічого проти цього не маєш. Не кажи мені про любов, Її немає Це щось більше тривожить душу, серце, кров. Вірю, ти це точно знаєш.

2022-10-03 06:42:32

14

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Юлія Богута

Мені сподобалась частина про кактус, якому потрібна вода і потрібне кохання. Маю слабкість до цих рослин, хоч і взагалі не люблю вазони. Тому чудово зрозуміла про що йшлося у вірші. Ритм, доречі, досить цікавий. Зловила. Хоч і не стандартний, але є. Дякую.. #чв

Відповісти

2022-10-06 15:57:37

1

Лілія Гулик

@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ шукатиму щось оригінальніше, дякую)

Відповісти

2022-10-06 17:12:25

1

Тата Ашаннiя

Шикарна робота

Відповісти

2022-10-12 08:43:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10347

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2407