Заслуга
Ти гірко плачеш в ліжку свому. Ти думаєш, що є не так. Чому тебе ніхто не любить. Тебе лиш поглинає страх. Але задумайся на мить Чи лиш в тобі це все кіпить. І зрозумій, що не одна Ти є така нещасна й зла. А ще подумай ти одна Хто зробив тобі все це зло. Як тільки взнаєш хто це знов Напиши йому все як є. Що не подобається й все. Лиш тільки потім вся недуга Яка застала тебе в час. Піде від тебе як заслуга І все закінчиться у раз.
2023-08-21 10:17:03
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2402
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13345