Заслуга
Ти гірко плачеш в ліжку свому. Ти думаєш, що є не так. Чому тебе ніхто не любить. Тебе лиш поглинає страх. Але задумайся на мить Чи лиш в тобі це все кіпить. І зрозумій, що не одна Ти є така нещасна й зла. А ще подумай ти одна Хто зробив тобі все це зло. Як тільки взнаєш хто це знов Напиши йому все як є. Що не подобається й все. Лиш тільки потім вся недуга Яка застала тебе в час. Піде від тебе як заслуга І все закінчиться у раз.
2023-08-21 10:17:03
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4175
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2981