Заслуга
Linxi Sile
Ти гірко плачеш в ліжку свому. Ти думаєш, що є не так. Чому тебе ніхто не любить. Тебе лиш поглинає страх. Але задумайся на мить Чи лиш в тобі це все кіпить. І зрозумій, що не одна Ти є така нещасна й зла. А ще подумай ти одна Хто зробив тобі все це зло. Як тільки взнаєш хто це знов Напиши йому все як є. Що не подобається й все. Лиш тільки потім вся недуга Яка застала тебе в час. Піде від тебе як заслуга І все закінчиться у раз.
2023-08-21 10:17:03
1
0
Інші вірші поета
Лиш час Зорі Лише кіно Міраж
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2415
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3229