Міраж
На вулиці уже темніє. Ідеш по парку серед квітів. На вулиці горить ліхтар Який освітлює кошмар. У вікнах вже не горить світло. Рятують тільки ліхтарі. І місяць який ледве світить В надії освітити світ. Присядь на лавочку і глянь На гарні зорі в небесах. І усміхнешся ти по волі Від вигляду всього навколо, Що ніби це все в міражах.
2023-08-21 10:59:36
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво
Відповісти
2023-08-21 17:55:40
Подобається
Хонна
"іноді йдеш вечором по вулиці, і десь на іншому її кінці тобі здається якась постать, але потім ти розумієш - це лише тінь. І потім весь інший шлях йдеш, та думаєш: "Коли я побачив ту постать, вона існувала, хоча б твльки для мене, і хоча б одну мить. Але вона щось відчувала в цей момент" цікаво.. що?" Мені ваш вірш нагадав цю цитату) дякую за таку красу
Відповісти
2023-08-23 09:42:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2484
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13283