Міраж
Linxi Sile
На вулиці уже темніє. Ідеш по парку серед квітів. На вулиці горить ліхтар Який освітлює кошмар. У вікнах вже не горить світло. Рятують тільки ліхтарі. І місяць який ледве світить В надії освітити світ. Присядь на лавочку і глянь На гарні зорі в небесах. І усміхнешся ти по волі Від вигляду всього навколо, Що ніби це все в міражах.
2023-08-21 10:59:36
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво
Відповісти
2023-08-21 17:55:40
Подобається
Хонна
"іноді йдеш вечором по вулиці, і десь на іншому її кінці тобі здається якась постать, але потім ти розумієш - це лише тінь. І потім весь інший шлях йдеш, та думаєш: "Коли я побачив ту постать, вона існувала, хоча б твльки для мене, і хоча б одну мить. Але вона щось відчувала в цей момент" цікаво.. що?" Мені ваш вірш нагадав цю цитату) дякую за таку красу
Відповісти
2023-08-23 09:42:14
Подобається
Інші вірші поета
Ніч кота Зорі Лиш глибина Лиш час
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Aëden
@jewdiks
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1614
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844