Міраж
На вулиці уже темніє. Ідеш по парку серед квітів. На вулиці горить ліхтар Який освітлює кошмар. У вікнах вже не горить світло. Рятують тільки ліхтарі. І місяць який ледве світить В надії освітити світ. Присядь на лавочку і глянь На гарні зорі в небесах. І усміхнешся ти по волі Від вигляду всього навколо, Що ніби це все в міражах.
2023-08-21 10:59:36
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво
Відповісти
2023-08-21 17:55:40
Подобається
Хонна
"іноді йдеш вечором по вулиці, і десь на іншому її кінці тобі здається якась постать, але потім ти розумієш - це лише тінь. І потім весь інший шлях йдеш, та думаєш: "Коли я побачив ту постать, вона існувала, хоча б твльки для мене, і хоча б одну мить. Але вона щось відчувала в цей момент" цікаво.. що?" Мені ваш вірш нагадав цю цитату) дякую за таку красу
Відповісти
2023-08-23 09:42:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2749
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3087