Stih 3
Особа безгранично многогранна, Как мне постичь ее мышления ход? Ужасно своенравна и жестока, Ответь мне, милая, ведь, кажется, недавно Была ты совершенно одинока. Что изменилось? Сердце потеплело? И чем тебя он так обтяпать смог? Неуж-то он купил тебя харизмой Или пришлось по вкусу его тело? Как угодил тебе, такой капризной? Я не скажу. Возможно сам узнаешь. Но без ума я от его зеленых глаз. Тебя я быстренько, любовь моя, забыла И мне без разницы, когда за мной скучаешь, И страсть моя к тебе давно остыла. Да, он богат и я немного меркантильна, Но осуждать меня - не твой удел. Забудь меня, а можешь и убиться, Спасать тебя не стану. Я бессильна, И без тебя мне так прекрасно спится. $
2020-09-08 07:58:15
11
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4299
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445