Лист
Людмила Скрипко
Святий Миколаю, Я й не пам'ятаю, Чи писала тобі листи... Життєві дороги - Гірських рік пороги Навчили вперед плисти. У диво не гратись І не сподіватись, Що трапляться чудеса. Але, точно знаю, Що диво буває, Тому і пишу листа. У миті зневіри Так хочеться віри, Щоб кожне бажання збулось. У нашому світі Й дорослі, і діти Всі мріють, що вже ось-ось Розвіються хмари. І підуть отари Обдурених Божих овець До рідної хати, Де тато і мати... І прийде війні кінець. В житті не просила, Та серцю несила Сприйняти такі часи... Святий Миколаю, Молю і благаю, Мою Україну спаси. Ми хочемо жити, Ми вмієм любити, Як жоден інший народ. Нам злата не треба, Лиш мирного неба І звичних мирських турбот. Святий Миколаю, А ще я бажаю, Щоб кожен Вкраїни син Вернувся додому І, скинувши втому, В щасливій країні жив. Молю, хай здійсниться... І вільні, як птиця, Як в полі зелена трава, Усі будуть люди. Це дівчинка Люда. У липні було сорок два. 15.12.2022
2022-12-19 17:48:27
4
0
Інші вірші поета
*** Останні хризантеми Мир Дякуєм, що світив
Інші поети
Bassant Said
@santo157
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4385