Татові
Про маму безліч слів і тисячі віршів, Про теплі руки і недоспані ночі, Про застереження її пророчі. Для тата ж завжди нам бракує слів. Ти, тату, був надійним, наче скеля, Від всього світу нас оберігав Ти нами жив, нічим не докоряв. І молодим пішов, лишив в душі пустелю. Ідуть роки. Як по живому сіль, Так спогади ятрять душевні рани. І не рятують теплі руки мами, І посмішки дітей мій не вгамують біль.  Пробач, татусю, я не розуміла, Мені здавалось, поруч ти навік, Найкращий татко, дід і чоловік, Ідуть роки, а відпустить несила…  А як на тебе схожий мій синок, І вдачею, і поглядом очей, Ой, скільки ж у моїм житті ночей Із мріями хоч про один дзвінок, Побачення хвилинні чи бувають? Щоб встигнути несказане сказать, І щоб на щоках мокрих відчувать, Як твої пальці сльози утирають.  Ідуть роки. Ростуть твої онуки. І пам’яттю про тебе день у день, В душі складаю тисячі пісень Про татові натрудженії руки.  
2020-12-21 21:19:15
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2633
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4948