Татові

Людмила Скрипко

Про маму безліч слів і тисячі віршів, Про теплі руки і недоспані ночі, Про застереження її пророчі. Для тата ж завжди нам бракує слів. Ти, тату, був надійним, наче скеля, Від всього світу нас оберігав Ти нами жив, нічим не докоряв. І молодим пішов, лишив в душі пустелю. Ідуть роки. Як по живому сіль, Так спогади ятрять душевні рани. І не рятують теплі руки мами, І посмішки дітей мій не вгамують біль. Пробач, татусю, я не розуміла, Мені здавалось, поруч ти навік, Найкращий татко, дід і чоловік, Ідуть роки, а відпустить несила… А як на тебе схожий мій синок, І вдачею, і поглядом очей, Ой, скільки ж у моїм житті ночей Із мріями хоч про один дзвінок, Побачення хвилинні чи бувають? Щоб встигнути несказане сказать, І щоб на щоках мокрих відчувать, Як твої пальці сльози утирають. Ідуть роки. Ростуть твої онуки. І пам’яттю про тебе день у день, В душі складаю тисячі пісень Про татові натрудженії руки.

2020-12-21 21:19:15

Інші вірші поета

Важливо прокидатися щасливим... Вересень *** Світ

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Anneta

@Prosto_devchonka

사구 호랑이

@dinka_didi

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15721

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4701