Надістота
Чому так сталося не знаю! Я даремно дні проживаю, І на зміни якісь чекаю, Мету свого існування забуваю. Я даремно сновигаю з дня у день, І не помічаю жодних зрушень, Інколи я боюся особистих рішень , Для людей я всього лиш мішень, Мішень для викиду негативу - Вони влучно у ціль потрапляють, І в мені вже немає і краплі позитиву, Таким чином люди мене вбивають, І перетворюють у біомасу, Хоча, я, начебто індивід, Я не виставляю на показ усміхненну гримасу, Такі як я - це особливий вид. Я - Вид надістоти у наджитті, Я борюся з системою стереотипів, І поки ви купуєте душі недорогі, Я борюся за наявність принципів.
2019-02-26 18:30:00
6
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2367
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2760