Надістота
Чому так сталося не знаю! Я даремно дні проживаю, І на зміни якісь чекаю, Мету свого існування забуваю. Я даремно сновигаю з дня у день, І не помічаю жодних зрушень, Інколи я боюся особистих рішень , Для людей я всього лиш мішень, Мішень для викиду негативу - Вони влучно у ціль потрапляють, І в мені вже немає і краплі позитиву, Таким чином люди мене вбивають, І перетворюють у біомасу, Хоча, я, начебто індивід, Я не виставляю на показ усміхненну гримасу, Такі як я - це особливий вид. Я - Вид надістоти у наджитті, Я борюся з системою стереотипів, І поки ви купуєте душі недорогі, Я борюся за наявність принципів.
2019-02-26 18:30:00
6
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5579
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13064