Надістота
Чому так сталося не знаю! Я даремно дні проживаю, І на зміни якісь чекаю, Мету свого існування забуваю. Я даремно сновигаю з дня у день, І не помічаю жодних зрушень, Інколи я боюся особистих рішень , Для людей я всього лиш мішень, Мішень для викиду негативу - Вони влучно у ціль потрапляють, І в мені вже немає і краплі позитиву, Таким чином люди мене вбивають, І перетворюють у біомасу, Хоча, я, начебто індивід, Я не виставляю на показ усміхненну гримасу, Такі як я - це особливий вид. Я - Вид надістоти у наджитті, Я борюся з системою стереотипів, І поки ви купуєте душі недорогі, Я борюся за наявність принципів.
2019-02-26 18:30:00
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3895
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2742