Самотній дурень
Як можна просто промовчати, Коли на серці важкий тягар? Як можна у натовпі не закричати, Коли навколо тисячі примар? Вони всього лише пародії людини, Зомбовані, вони у мозок твій проникають, І кожен з них - уособлення тварини, Що примітивно світ забруднюють. І крик твій виривається у натовпі, І серце твоє шукає розумних пояснень, Ти безнадійно шукаєш світла в пітьмі, І розумієш, що ти самотній дурень.
2019-03-28 15:15:39
10
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9689
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2640