Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 11
Я одразу вирішила піти до свого класу і розібратися, що сталося.
- Доброго дня, діти. Думаю, ви вже знаєте, що сталося. - почала я -
По - перше, я хоче звернутися до Юлі. Скажи чесно, ти усе вигадала? Я знаю, що ви з Софією посварилися. Може, ти на неї ображаєшся і хочеш таким чином "відновити справедливість", але від цього нікому краще не стане. Я обіцяю тебе не сварити, якщо ти чесно у всьому зізнаєшся.
- Я нічого не вигадувала! - обурилась Юля
- Добре, як тоді вийшло, що ти одна це бачила?
- Соня зачинилась в класі і почала розмальовувати журнал, а мені треба було взяти серветку і я зайшла в клас, спіймавши її "на гарячому" - протороторила Юля
- У цій історії є один недолік. Якщо б Соня зачинила двері на замок, ти б не змогла потрапити до класу, а якщо б просто прикрила двері, вона б, навіть, не встигла дістати ручку. - Юля промовчала, тому я продовжила далі - Я не буду нічого стверджувати, бо мене там не було, але якщо немає доказів, я не буду карати Соню.
-Може скажемо їй? - раптово запропонував Вітя Бойко
- Думаю пора! - широко посміхнулась Соня - Олено Дмитрівно, справа в тому, що ми ще з 5 класу придумали, як перевіряти нових вчителів. Система проста, двоє з нас розігрують сценку типу такої, що Ви тільки-що бачили. Від реакції вчителя залежить його доля. Якщо реакція буде правильною, ми будемо до нього нормально ставитись, а якщо навпаки, то нічого доброго можна від нас не чекати. Вас ми не одразу вирішили перевірити. Чесно кажучи, своїм ставлення Ви нам одразу сподобались, а ще й така реакція...Короче...дякую Вам! Ми дуже раді, що Ви - наш вчитель!
- Діти...я навіть не знаю, що сказати...- я була в шоці
© Mariia Gubina,
книга «Учілка».
Коментарі