Голос
Лагідними крилами сплелися Над сніжними садами . На спогади розсипалися, Які збирали віками. Скляні серця заіневіли І дали тріщину по швах, А думи, ніби вперше не боліли, Повірили твоїм словам. Я знову почула свій голос, Який мовчав з середини багато літ. Який тремтів, немов той колос. Хрипів, немов ламався лід.
2021-12-14 11:26:06
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгенія Стрельченко
Дякую🙏
Відповісти
2021-12-14 21:28:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8539
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1526