Книги
Всі
Вірші
Всі
Для себе
Розкрила крила, полетіла
За небокрай.
Гніздо ж пусте і ти посміла
Шукати власний рай.
Палає пір’я, світ кривавий.
Куди сховатись від думок?!
Як сироті знайти у собі “маму”
Й злетіти до зірок.
Переплітаються дороги,
А ти не знаєш друзі чи то вороги?
Вони ж посміхаються з порогу
З душею “чистої” води.
Скануєш дії, бідкаєшся, плачеш.
Образити когось- це ж зась!
Для когось як дурне ти скачеш.
Схотіла піти - мразь.
Терпи-терпи чи може досить?
Подумай ще сто раз,
Коли серце відповіді попросить
Чи настав нарешті для себе час?!
0
0
281
Сансара
І навіть Сонце потонуло,
За краєм моря в тихий час.
Там де тернисте минуле
І загублений шанс.
Це було вчора чи було ніколи,
Що ми щасливі й молоді?
Знову ми йдем по колу
Сансари на Землі.
Дивись,як сходить нове Сонце.
Дивись, яке ти ж кохане дівча!
Очі - чисте віконце,
Із мудрістю минулого життя.
Давай спробуємо знову!
Помилки, карма, що там ще?!
Дежавю. Була оця розмова!
Яке знайоме твоє лице!
Це було вчора чи було ніколи,
Що ми щасливі й молоді?
Востаннє ми йдем по колу
Сансари на Землі.
1
0
194
Не так
Я до тебе їду, я до тебе йду,
Хоч не має сліду,
Котру вже весну.
Ти у мандрах вічних—
Я посеред живих.
Я тебе покличу
В душу вже пусту.
Там же ж оселися.
Я тобі позичу
Спогади на двох ,
Сотні засторог,
Які ти не чув,
Коли Був!
Не вмивайся зливами
Очі мокрі й так.
Я хотіла сивими—
Не хотіла так !
2
0
211
