Крихітна кімната в монастирі стала моїм притулком протягом цілих двох місяців. Я вдячна тим, хто прийняв мене в цей важкий час. Але настав час рушати далі, і відповідей на свої запитання я так і не знайшла. З прощанням всі побажали мені лише найкращого. Це дійсно надзвичайні люди, що живуть у гармонії та розумінні.

На лісовій зупинці мій погляд впав на велику пташку, що летіла  небом:

"Можливо, це орел?",- подумала я.

Але коли він наблизився, я побачила, як пташка ударилася об землю, перетворившись на молодого чоловіка.

"Я тут за тобою," - відразу відзвітував він, підіймаючи мене у небо і ніс через ліси та поля. Я не встигла навіть злякатися, бо відчувала, що можу йому довіряти. Ми дістались до старої дерев'яної церкви, що розташована на високій горі. Мене вразив високий стелехатий стелець церкви. На ньому було зображено бій армії архангелів з демонами.

- Де ми? - запитала я.

"Ти в безпеці, моя мила," - відповів мені батько. Він залишив нас, вказавши на молодого хлопця, який привіз мене сюди, і ввічливо поклонившись йому сказав:

Це Ангел, один із кількох, що служать Архангелам. Він хоче повідомити тобі послання згори. Я залишу вас не надовго.

- Тату, хто ти? - запитала я.

- Сонечко, ми поговоримо пізніше.

Він вийшов і ми сіли на лавку, що стояла поруч. Від останніх подій мене весь час трусило. Під яскравим світлом, я отримаю відповіді на свої питання. Він різко заговорив:

"Часу мало, насамперед ми вилучимо ту мікросхему, яку вплановано тобі в лікарні. Твій організм відхиляє її, тому у тебе озноб. Покрутіть голову, будь ласка."

 Я не встигла навіть усвідомити, як в його руці з'явилася маленька прозора пластинка.

 - Вони знали, де я перебувала? Чому ж вони мене не забрали раніше?

 - Можливо, вони чекали на твої наступні дії. Тепер перейдемо до справи. Ти є посередником між світами, між тими, хто відійшов у забуття, і тими, хто живе на Землі. Ти, так би мовити, є свідком їхнього відходу. Душа несе відповідальність перед Богом за свої вчинки і проходить освідчення. Ангели складають звіт про життя, і ти свідчиш про те, як воно завершилося.

 - Чому саме я?

- Тільки чиста душа з відкритим серцем і здатністю співпереживати і приймати події, як необхідну неминучість, принципова у відношенні до чорного і білого, тобто добра і зла, підходить для такої роботи. Твоя мати протягом багатьох років чесно виконувала свої обов'язки. Проте потім її вбили. Хтось порушив правила переходу, і твоя мати не встигла повідомити нам про це.

 - А якщо ситуація повториться?

- Такого не станеться. Були прийняті заходи для уникнення втрат серед посередників.

- Моя мати не була першою?

- Ти добре розумієш, дівчино. Ні, не була першою. Ще в 1772 році був припинений один із циклів життя посередника. Він перебував у Парижі та загинув. Найдивніше в тому, що і твою матір вбили у цьому самому місті. Ми провели розслідування, але не знайшли винних. Мені здається, що так. Зараз мова йде про тебе. Ти залишишся у батька, тут, протягом півроку. Він навчить тебе деяким хитрощам роботи посередника.