- Скарб мій, як же довго я тебе не бачив!

- Прости, тато, мене це все так заплутало. А твоя розмова з хрещеним зовсім вибила із колії.

- Яка розмова, мила?

- У лікарні.

-
Розумію. Ти ж не знаєш нічого. Зараз я розповім тобі одну історію, а ти слухай уважно і не перебивай. Я вже п'ять століть працюю наставником провідників.

Безсмертя моє стало мені в тягар, коли несподівано в моє життя увірвалася твоя мати.

Вона була дивовижною. Сяючі чистотою очі підкорили мене, і після півроку її навчання я відкрився їй про свої почуття. Почав проситися звільнити мене від безсмертя та жити, як звичайна людина з твоєю матір'ю. Відпустили. Ми виїхали до неї на Батьківщину, у неї там була квартира, тепер там живеш ти, і ми прожили там сім чудових років.

Весілля, твоє народження та повсякденні турботи про сім'ю зробили мене абсолютно щасливою людиною. Коли матері не стало, мене, як би – то убили разом із нею. Нічого не цікавило, прости, мила, навіть ти, і я повернувся назад до своєї попередньої роботи, а тебе взяв на виховання мій брат – близнюк. Ми вирішили, що ти маленька і не помітиш заміни. Він обіцяв дбати про тебе, як про власну доньку. Знаю, що не слід було залишати тебе, але я не міг по-іншому.

Пізніше, коли я прийшов до тями, зрозумів, яку божевільну справу я вчинив,  потім вирішив принаймні, незамітно бути поруч.

Зрозумівши, що мій брат перейшов на темну сторону, я не розумів, як тебе захистити. Там, в парку, ти стала свідком того, як ми знищили темного. Щоб ти не змогла згадати, що сталося, тобі зробили укол в машині.

- Це багато пояснює!  Вбивши цю людину, ви знищили зло!

- Можна і так сказати. Зло переходило від людини до людини, і ми довго не могли визначити, де воно. Постійні виїзди в боротьбі з невидимим. Зрозумій, мила, яке життя я міг би тобі надати в мою відсутність. Та і як пояснити, що твій батько – фахівець з ліквідації зла.

- Тату, а коли душі перетворювалися на ангелів з мечами, хто це?

- "Меченосці". Це душі людей, які пішли раніше відведеного часу. Вони наші помічники. Енергією помсти допомагають знищувати та відстежувати темних. Після відходу твоєї матері я не міг зупинитися. Прости, моя рідна.

- Я не знаю, як би я вчинила на твоєму місці. Я вже доросла і все розумію. Йди до мене таточку.
Ми обнялися.

- Ти пам'ятаєш, що повинен навчити мене багато речей? - я взяла його за руку, як у дитинстві, так і не зовсім розуміючи, що довгий час не бачилася з цією людиною. У мене є шанс познайомитися з ним знову.