Пора,що надихає
Мария Шпир
Поглянь навколо,озирнися, Невже не гарно Так чи ні... Зима прийшла до нас чарівна, Холодна,сніжна,дивовижна, Стоять дерева В пишних шатах, Мороз морозить носик твій, Ти надягаєш теплий шалик І рукавички потепліш, Ти йдеш по вулиці прекрасній Ступаєш ти на білий сніг, Он там хтось бавиться у сніжки Хтось ліпить бабу снігову, Милуйсь ти тим що бачиш взимку Цінуй ти кожну мить таку Іди й вдихай оце повітря, Й не забувай про чобітки , Пішли пограємо у сніжки Зіб'єм бурульки на даху Біжи скоріш ,а то не встигнеш Ти з'їсти вдома мандаринки.. (03.12.2019)
2020-05-22 11:36:07
1
0
Інші вірші поета
Проблеми в великім місті Буденні думки Мій друг Мої спогади про школу
Інші поети
Anna Tykholiz
@westofcoast
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8952
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2100