Пора,що надихає
Поглянь навколо,озирнися, Невже не гарно Так чи ні... Зима прийшла до нас чарівна, Холодна,сніжна,дивовижна, Стоять дерева В пишних шатах, Мороз морозить носик твій, Ти надягаєш теплий шалик І рукавички потепліш, Ти йдеш по вулиці прекрасній Ступаєш ти на білий сніг, Он там хтось бавиться у сніжки Хтось ліпить бабу снігову, Милуйсь ти тим що бачиш взимку Цінуй ти кожну мить таку Іди й вдихай оце повітря, Й не забувай про чобітки , Пішли пограємо у сніжки Зіб'єм бурульки на даху Біжи скоріш ,а то не встигнеш Ти з'їсти вдома мандаринки.. (03.12.2019)
2020-05-22 11:36:07
1
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2043
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2469