Відстань,що нас розділяє

Мария Шпир

Я так прагну зруйнувати Ті вокзали великі між нами, Відірвати й приєднати Об'єнати й поєднати , Ті міста,що розділяють Ті міста,де ми сумуєм Ті міста,де ми самотні Ті міста,де ми не разом, Ти скажи лиш чи кохаєш Чи потрібне моє серце Чи сумуєш ти без мене, Часто думаю про тебе Часто плачу я без тебе , Ти давно вже снишься мені Бачу в снах своїх солодких, Запах твій немов отрута Я вдихала б його вічно Кожен подих,кожне слово, Я ловлю і зберігаю Кожен доторк,серця стукіт- Це для мене дуже цінне Це для мене найдорожче Чути голос той солодкий Кожну мить немов востаннє Милуватися тобою Зазирнути в твою душу, Там знайду промінчик світла Там знайду твоє кохання Там знайду печаль і смуток, Теплоти пів тонни мабудь Я лиш прагну бути поруч Дарувати радість серцю Що таке велике й добре Що спроможне так кохати... (27.01.2020)

2020-05-10 12:17:08

Інші вірші поета

Моя подруга Будьмо просто людьми Золота пора Мій друг

Інші поети

Vorozhka

@Vorozhka

Uina Ku

@mayor_hija

Вячеслав Коголь

@vkol

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15821

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1198