Відстань,що нас розділяє

Мария Шпир

Я так прагну зруйнувати Ті вокзали великі між нами, Відірвати й приєднати Об'єнати й поєднати , Ті міста,що розділяють Ті міста,де ми сумуєм Ті міста,де ми самотні Ті міста,де ми не разом, Ти скажи лиш чи кохаєш Чи потрібне моє серце Чи сумуєш ти без мене, Часто думаю про тебе Часто плачу я без тебе , Ти давно вже снишься мені Бачу в снах своїх солодких, Запах твій немов отрута Я вдихала б його вічно Кожен подих,кожне слово, Я ловлю і зберігаю Кожен доторк,серця стукіт- Це для мене дуже цінне Це для мене найдорожче Чути голос той солодкий Кожну мить немов востаннє Милуватися тобою Зазирнути в твою душу, Там знайду промінчик світла Там знайду твоє кохання Там знайду печаль і смуток, Теплоти пів тонни мабудь Я лиш прагну бути поруч Дарувати радість серцю Що таке велике й добре Що спроможне так кохати... (27.01.2020)

2020-05-10 12:17:08

4

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

4967

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1756