Посиденьки біля озера
Прийшла я знов до озера сумна, Сиділа й думала під музику одна, Чому так тужно на душі питала, Мелодія в навушниках лунала, Зринали спогади немов калейдоскоп, А сонечко ласкаво пригрівало, Качки раділи сонцю і весні, Хлюпоче тихо в озері водиця Навколо все повільно зеленіло, Ласкаво віяв тихий вітерець, Навколо ні душі,це рай, Коли є змога в тиші посидіти, Подумати й обдумати життя, Прийти до висновків важливих, Зловить чудову мить природи, Коли яскраво й тепло навкруги, Розквітнуть скоро квіти запашні, Зазеленіють ті ошатні віти, Пташки співатимуть пісень, Дитячий сміх почуєш всюди ти, Пікнік у лісі ми влаштуєм, За місто ми гайнем на великах з тобою, І ти мені заграєш на гітарі, На полум'ї ізжарим по сосисці, І будемо узвар солодкий пити І так до вечора допоки не стемніє... (06.04.2020)
2020-05-22 12:01:32
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3718
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3543