Посиденьки біля озера
Прийшла я знов до озера сумна, Сиділа й думала під музику одна, Чому так тужно на душі питала, Мелодія в навушниках лунала, Зринали спогади немов калейдоскоп, А сонечко ласкаво пригрівало, Качки раділи сонцю і весні, Хлюпоче тихо в озері водиця Навколо все повільно зеленіло, Ласкаво віяв тихий вітерець, Навколо ні душі,це рай, Коли є змога в тиші посидіти, Подумати й обдумати життя, Прийти до висновків важливих, Зловить чудову мить природи, Коли яскраво й тепло навкруги, Розквітнуть скоро квіти запашні, Зазеленіють ті ошатні віти, Пташки співатимуть пісень, Дитячий сміх почуєш всюди ти, Пікнік у лісі ми влаштуєм, За місто ми гайнем на великах з тобою, І ти мені заграєш на гітарі, На полум'ї ізжарим по сосисці, І будемо узвар солодкий пити І так до вечора допоки не стемніє... (06.04.2020)
2020-05-22 12:01:32
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2919
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2522