Посиденьки біля озера
Мария Шпир
Прийшла я знов до озера сумна, Сиділа й думала під музику одна, Чому так тужно на душі питала, Мелодія в навушниках лунала, Зринали спогади немов калейдоскоп, А сонечко ласкаво пригрівало, Качки раділи сонцю і весні, Хлюпоче тихо в озері водиця Навколо все повільно зеленіло, Ласкаво віяв тихий вітерець, Навколо ні душі,це рай, Коли є змога в тиші посидіти, Подумати й обдумати життя, Прийти до висновків важливих, Зловить чудову мить природи, Коли яскраво й тепло навкруги, Розквітнуть скоро квіти запашні, Зазеленіють ті ошатні віти, Пташки співатимуть пісень, Дитячий сміх почуєш всюди ти, Пікнік у лісі ми влаштуєм, За місто ми гайнем на великах з тобою, І ти мені заграєш на гітарі, На полум'ї ізжарим по сосисці, І будемо узвар солодкий пити І так до вечора допоки не стемніє... (06.04.2020)
2020-05-22 12:01:32
3
0
Інші вірші поета
Весна навколо тебе Ти і я-космос Прагну стати твоїм світом Будьмо просто людьми
Інші поети
it'sdher _
@ddher_
Ruslan
@unhappy_anonym
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6011
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2901