Його вдихнула запах і прозріла
Мария Шпир
Його вдихнула запах і прозріла Щось всередині неї сколихнулось, І радість раптом душу окрелила І враз засяяли глибокі її очі, Постав пред неї його образ Ним марила вона щоночі , Про нього думала щомиті За ним ридала і страждала , Без нього не жила,а існувала Блукала вулицею тихо Самотньо плакала щоночі Писала ті листи печальні , Тому кого так сильно покохала Торкнутись так його хотіла Почути голос той солодкий, А голос той туманить розум Немов вино терпкосолодке І кожен раз вона п'яніла , Почувши голос той коханий Відчути подих той хотіла І доторк рук його відчути , В обіймах танути хотіла Дивитись в очі ті великі Вмирати від краси щоразу , Знаходить в ньому лиш прекрасне, Вдивлятись в нього мов востаннє... (22.12.2019)
2020-05-10 12:30:32
3
0
Інші вірші поета
Віртуальний світ Ти-причина моєї радості Цінуй дрібниці Пора,що надихає
Інші поети
purple_ninja_dragon
@purple_ninja_dragon
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045