Його вдихнула запах і прозріла
Мария Шпир
Його вдихнула запах і прозріла Щось всередині неї сколихнулось, І радість раптом душу окрелила І враз засяяли глибокі її очі, Постав пред неї його образ Ним марила вона щоночі , Про нього думала щомиті За ним ридала і страждала , Без нього не жила,а існувала Блукала вулицею тихо Самотньо плакала щоночі Писала ті листи печальні , Тому кого так сильно покохала Торкнутись так його хотіла Почути голос той солодкий, А голос той туманить розум Немов вино терпкосолодке І кожен раз вона п'яніла , Почувши голос той коханий Відчути подих той хотіла І доторк рук його відчути , В обіймах танути хотіла Дивитись в очі ті великі Вмирати від краси щоразу , Знаходить в ньому лиш прекрасне, Вдивлятись в нього мов востаннє... (22.12.2019)
2020-05-10 12:30:32
3
0
Інші вірші поета
Розчинюсь в тобі Квіти Будьмо просто людьми Пора,що надихає
Інші поети
POET UNKNOWN
@poet_unknown_1912
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4060
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567