Одуванчик
...ты, мечтала быть частью мещанства, под глазами считая круги: треть ночей, ты любила пространство, в остальном - ты любила других... днём, казалось, что мир так обманчив. ночью, скинув с век по реснице, прижимала к глазам одуванчик... ты мечтала кому-то присниться... и на миг усомниться в себе, и закрыться, зарыться, забыться, раствориться в безликой толпе? на мгновение лишь, ощущая диссонансы и комплекс обид, ты боялась, что мир повстречает, ты боялась, что мир победит... на губах застыла эпоха, кто мурашки на коже разжёг? на душе, вкратце: "мне плохо!", а на теле: "всё хорошо". ...ты прятала под волосами ушы, под щеками изящный носик. "Ну же, Одуванчик послушай, тебя повстречав, нельзя бросить..." ты считала меня младшим братом, улыбалась и злила порой. но, местами, казалось, мне надо называть тебя младшей сестрой...
2018-11-10 21:27:36
6
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13322
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2904