Вогник надії
Мар'яна Марчик
Темно.... Але я бачу світло, В кінці щось горить не згора— Це,напевно,вогник надії, Який освітлює всі наші мрії. Чи зможу до кінця я дойти? Цей вогник надії знайти. Цей вогник горітиме вічно, Можливо він навіть в мені, Десь в душі,в глибині... Крок за кроком, Все ближче і ближче, Я майже дойшла, Стежку вірну знайшла... І стежка тепер ця моя, Стежка любові,довіри й добра, Щоб це пояснити, Я щирі слова добира. До вогника цього я майже дійшла.
2020-01-24 12:09:55
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Надія ~як одна з свічок ,що ніколи не згасне ..
Відповісти
2020-01-24 13:55:17
1
Мар'яна Марчик
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) погоджуюсь)
Відповісти
2020-01-24 20:09:56
1
Інші вірші поета
Знаєш, як важко іноді буває
Інші поети
TEJA
@TEJA
Kotik
@VericoKun
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2751
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4054