Вогник надії

Мар'яна Марчик

Темно.... Але я бачу світло, В кінці щось горить не згора— Це,напевно,вогник надії, Який освітлює всі наші мрії. Чи зможу до кінця я дойти? Цей вогник надії знайти. Цей вогник горітиме вічно, Можливо він навіть в мені, Десь в душі,в глибині... Крок за кроком, Все ближче і ближче, Я майже дойшла, Стежку вірну знайшла... І стежка тепер ця моя, Стежка любові,довіри й добра, Щоб це пояснити, Я щирі слова добира. До вогника цього я майже дійшла.

2020-01-24 12:09:55

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Надія ~як одна з свічок ,що ніколи не згасне ..

Відповісти

2020-01-24 13:55:17

1

Мар'яна Марчик

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) погоджуюсь)

Відповісти

2020-01-24 20:09:56

1

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8595

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4100