Вогник надії

Мар'яна Марчик

Темно.... Але я бачу світло, В кінці щось горить не згора— Це,напевно,вогник надії, Який освітлює всі наші мрії. Чи зможу до кінця я дойти? Цей вогник надії знайти. Цей вогник горітиме вічно, Можливо він навіть в мені, Десь в душі,в глибині... Крок за кроком, Все ближче і ближче, Я майже дойшла, Стежку вірну знайшла... І стежка тепер ця моя, Стежка любові,довіри й добра, Щоб це пояснити, Я щирі слова добира. До вогника цього я майже дійшла.

2020-01-24 12:09:55

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Надія ~як одна з свічок ,що ніколи не згасне ..

Відповісти

2020-01-24 13:55:17

1

Мар'яна Марчик

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) погоджуюсь)

Відповісти

2020-01-24 20:09:56

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2098

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3671