Знаєш, як важко іноді буває

Мар'яна Марчик

Знаєш, як важко іноді буває, Коли ти хочеш бути щасливим, Але це щастя хтось забирає. По кусочках щастя збираєш І все погане ти забуваєш. Ти мовчиш,але так хочеш кричати, Ти дивишся вдаль і хочеш літати. Крок за кроком,невпевнено ідеш до мети, Подивися навкруг, Інші змогли значить зможеш і ти! Впевнено йди до мети, Я в тебе вірю,повіриш і ти! Все буде добре,обіцяю, Тільки не здавайся,я умоляю. А що таке щастя? Воно не зовні,а в середині кожного з нас, Якщо вогник у серці ще не погас. P.S.люби і будь любимим! Твори і будь творцем! Щастя прийде з новим днем!

2020-01-24 12:48:36

7

0

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2376

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1045