"Щасливий той..."

Ілля Мар'ян

Блажений той, хто у нещасті Найбільше щастя віднайшов. Нещасний той, хто мусив вкрасти, Бо по життю без мрії йшов. Цікавий той, хто навіжений; Гарячий той, у кого руки крижані. Найбільші очі у скажених, Найбільше серце у простих. Філософи не завжди наймудріші, Читці не завжди знають все, Розумні, зазвичай, дурніші, За тих, хто просто-так живе. Хоча це все дурниці, друзі. До вас сказати я прийшов: "...щасливий той, хто у нещасті Найбільше щастя віднайшов."

2018-05-01 06:37:19

Інші вірші поета

Це короче пісня (можу дати акорди) Ти назбирала Мода Сон про смайлик

Інші поети

Mateo Torres

@mateo_adrian

Oxi

@little_paper_boat

MaggieB

@MaggieB

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2507

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12029